Контекст і мотиви учасників проєкту

На початку шляху, яким пройшли учасники дослідницького про єкту1, котрі водночас є авторами цієї книжки, постало питання поставлене у 2016 р.: Чому Польща та Україна не знайшли порозу міння щодо спільної історії. Зростання сподівання з боку Польщі, що українська влада засудить оун і упа за злочини здійснені в рам ках антипольської акції на Волині та у Східній Галичині у 1943–1944 рр., оптимально – як геноцид громадян Другої Речі Посполи тої, супроводжувало польсько-українські стосунки у 2003–2018 рр.

При нагоді річниць кульмінації етнічної чистки на Волині 11 липня 1943 р., тобто що 5 років, у це очікування щораз сильніше включа лися польські медіа та громадська думка. В Україні цим питанням займалися натомість значно рідше і з меншими емоціями. По кіль канадцяти роках сподівання Польщі з боку України не було спов нено. У жовтні 2020 р. з’явився перший знак, що повернення між державних розмов про історію можливе (Deklaracja 2020), проте до

початку 2022 р. нічого не вказувало, що якась зі сторін змінить свою дотеперішню позицію щодо цього питання.